- привішувати
- техн. приве́шивать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
привішувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
привішувати — ую, уєш, недок., приві/сити, і/шу, і/сиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні; підвішувати … Український тлумачний словник
привісити — див. привішувати … Український тлумачний словник
привішування — я, с. Дія за знач. привішувати … Український тлумачний словник
вішати — I (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому н. висячого положення), підвішувати, підвісити, привішувати, привісити, чіпляти II ▶ див. вивішувати, страчувати … Словник синонімів української мови
начіплювати — юю, юєш, недок., начепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. наче/плять; (тільки велику кількість) начіпля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Чіпляючи, навішувати на що небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. 2) розм. Надягати на себе що небудь. || розм.… … Український тлумачний словник
пов'язувати — I = пов язати (що з чим установлювати спільність, зв язок, взаємну залежність між кимсь / чимсь), прив язувати, прив язати (що до чого), приписувати, приписати (що чому), приплутувати, приплутати (що до чого), примішувати, примішати (що до чого) … Словник синонімів української мови
спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… … Український тлумачний словник